звій

звій
зво́ю, ч., розм.
1) Звивина, закрут, вигин. || рідко. Кільце, петля. || рідко. Фалда, складка.
2) Що-небудь звите кільцями, скручене, перевите. || Хвилясте пасмо, кучерик волосся. || Сплетіння чого-небудь. || перев. мн. Клуби (диму, пари і т. ін.).
3) Смужка паперу, полотна і т. ін., згорнута в трубку; сувій.
4) рідко. Те саме, що згорток 2).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужна курсовая?

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»